надо

предл.

I. см. Над.

II. Надо и Надобно, глаг. нрч. - треба, (в разговоре, пров. тра и тре), (нужно) потрібно; (следует) слід, належить. [Треба хліба, треба й до хліба (Приказка). Мені треба знати, що він робить (Київ). Не сердьтеся, не тра, - я жартував (Крим.). Потрібно вам за границю їхати! чом ви не хочете тут сидіти? (Л. Укр.)]. Что, кого вам -до (-бно)? - чого, кого вам треба? Не -до ли вам этого? - чи не треба вам цього? Нет, не -до - ні, не треба. Ему как раз того и -до - йому саме того й треба, (шутл.) йому й на руку ковінька. Не вам меня, а мне вас -до благодарить - не ви мені, а я вам маю (мушу) дякувати. Так -до - так треба, так мусить бути. Так ему и -до! - (о)так йому й треба! -до полагать, что - треба гадати (думати), що; мабуть. -до бы - треба-б.

* * *

I предик.

треба; (нужно) потрібно; (следует) слід, нале́жить

[ведь] \надо до же! — [і] тре́ба ж!

как \надо до — як тре́ба; як потрі́бно; як слід, як нале́жить

как не \надо до лу́чше — якнайкра́ще

\надо до быть — в знач. вводн. сл. ма́буть и мабу́ть, либо́нь

\надо до быть, бу́дет дождь — ма́буть (либо́нь), бу́де дощ

\надо до ду́мать (полагать) — тре́ба ду́мати (гада́ти); (вероятно)

мабу́ть; не \надо до — не тре́ба; не потрі́бно; не слід

так ему́ и \надо до — так йому́ й тре́ба

того́ то́лько и \надо до — того тільки й тре́ба; (на руку) на ру́ку ковінька

что \надо до — (в знач. сказ.: очень хороший) хоч куди́; (прекрасный, отменный) чудо́вий

II см. над